eaPSMU | Електронний архів (репозитарій)
Полтавського державного медичного університету

Репозитарій ПДМУ - це відкритий електронний архів матеріалів наукового та навчально-методичного призначення, створених науковцями, викладачами та здобувачами вищої освіти. Репозитарій створено з метою забезпечення вільного доступу до освітніх матеріалів та результатів наукових досліджень, підвищення рівня цитування публікацій науковців університету. Викладачам, науковцям, здобувачам вищої освіти ПДМУ (за наявності рецензії наукового керівника) рекомендується розміщувати у Репозитарії власні науково-дослідницькі праці, навчально-методичні й лекційні матеріали тощо.

  • У разі виникнення питань, будь ласка, звертайтеся до читальної зали «Електронна бібліотека» (102 кімната навчально-лабораторного корпусу) або за електронною адресою: repository@pdmu.edu.ua

Положення про Репозитарій Полтавського державного медичного університету

Авторський договірІнструкція по роботі з репозитарієм ПДМУПриклади оформлення бібліографічного опису
Photo by @inspiredimages
 

Нові надходження

Документ
Монографія «Сучасні підходи до діагностики та лікування зубощелепних аномалій, ускладнених скупченістю зубів»
(Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2024) Дмитренко, Марина Іванівна
Документ
Складний пацієнт в педіатрії. Клінічні спостереження
(Харківський національний медичний університет, 2024) Бекетова, Галина Володимирівна; Волосовець, Олександр Петрович; Охотнікова, Олена Миколаївна; Вакуленко, Людмила Іванівна; Волосовець, Олександр Петрович; Крючко, Тетяна Олександрівна; Макєєва, Наталія Іванівна; Фролова, Тетяна Володимирівна; Похилько, Валерій Іванович; Цвіренко, Світлана Миколаївна; Кривопустов, Сергій Петрович; Волосовець, Тетяна Миколаївна; Дорошенко, Олена Миколаївна; Кузьменко, Анатолій Якович; Прохорова, Марія Петрівна; Годованець, Юлія Дмитрівна; Ошлянська, Олена Анатоліївна; Шарікадзе, Олена Вікторівна; Сенаторова, Ганна Сергіївна; Ріга, Олена Олександрівна; Бабінцева, Анастасія Геннадіївна; Кіхтенко, Ольга Володимирівна; Солдатова, Оксана Володимирівна; Горячева, Ірина Павлівна; Різник, Анна Валентинівна; Кривопустова, Марія Віталіївна; Логінова, Ірина Олексіївна; Шевцова, Тетяна Іванівна; Черній, Олена Федорівна; Ткаченко, Юлія Сергіївна; Юнакова, Наталія Миколаївна; Каруліна, Юлія Віталіївна; Баликіна, Наталія Валентинівна; Крамарева, Ольга Геннадіївна; Яцульчак, Анна Миколаївна; Несіна, Інна Миколаївна; Іорданова, Світлана Василівна; Купкіна, Анна Василівна; Ластівка, Ірина Володимирівна; Анцупова, Віта Вячеславівна; Ярова, Катерина Костянтинівна; Макаренко, Роман Іванович; Фуртас, Ольга Михайлівна; Мозирська, Олена Вікторівна; Слюсар, Наталія Анатоліївна; Іванова, Тетяна Павлівна; Усова, Олена Іванівна; Ткачова, Тетяна Миколаївна; Кваченюк, Олена Геннадіївна; Грищенко, Олександр Миколайович; Арцимович, Агар Георгіївна; Яковлєва, Наталія Юріївна; Дуда, Людмила Володимирівна; Марабян, Роман Володимирович; Коновалова, Наталія Вікторівна; Омельченко, Олена Володимирівна; Муратов, Георгій Рафикович; Пушкар, Олег Михайлович; Долгарева, Світлана Борисівна; Стрелкова, Марина Ігорівна; Сенаторова, Анастасія Валеріївна; Власенко, Олег Володимирович; Берус, Анжела Вікторівна; Хапченкова, Дар'я Сергіївна; Хоменко, Вікторія Євгенівна; Ємець, Оксана Вікторівна; Чернявська, Юлія Ігорівна
У навчальному посібнику висвітлено: сучасні уявлення про етіологію та патогенез окремих нозологічних форм, діагностику та підходи до лікування дітей з кардіологічною, ендокринологічною, гастроентерологічною, гемато-логічною, пульмонологічною та імунологічною патологією на сучасному етапі. Особливу увагу приділено проведенню диференційної діагностики складних клінічних випадків, підходам до призначення як медикаментозних засобів, так і немедикаментозного лікування. Висвітлені питання динамічного спостереження, реабілітації, вакцинації та фізичної активності педіатричних пацієнтів.
Документ
Дитячі хвороби
(1941) Колтипін, А. А.
Складаючи книгу, автори мали на увазі дати підручник для майбутнього фельдшера, якому на дільниці доведеться нерідко самому бути організатором допомоги хворій дитині, а в лікувальних закладах виконувати найвідповідальнішу роботу щодо безпосереднього догляду і лікування. Тому, оскільки це дозволяє розмір книги, найповніше викладені клініка, догляд і лікування. Проте питанням патогенезу і етіології приділялось досить уваги, бо без ясного розуміння причин і механізмів хвороби не можна правильно поставити лікування. Автори вважали, що в справі лікування дитини найважливіше це організація зовнішнього оточення, гігієна, догляд і харчування, тому на ці відділи, а також на виклад специфічних методів лікування і застосування їх звертали особливу увагу. В кінці книги додано деякі зведені таблиці, які можуть допомогти працівникові-практику біля ліжка хворого.
Документ
Детские болезни. Ч. 2-я. Болезни старшего возраста
(Изд. д-ра мед. П. В. Сквирского, 1927) Birk, Walter; Бирк, В.
В учебнике сжато, но с достаточной полнотой и с большой ясностью изложены все виды заболеваний, встречающиеся в детском возрасте – начиная от расстройств питания, инфекционных болезней etc. и кончая заболеваниями нервной системы. При этом описание отдельных картин болезней отличается необычайной яркостью. Наиболее ценное в книге – это то, что в ней весьма удачно совмещено все, что конспектативно, хотя-бы, требуется для клиники и, в особенности, для повседневной работы врача-практика. И. Сквирский.
Документ
До питання оптимізації лікування дітей із синдромом подразненого кишечнику
(2013) Крючко, Тетяна Олександрівна; Несіна, Інна Миколаївна; Зіньковська, Софія Михайлівна; Kryuchko, T. S.; Nesina, I. M.; Zin'kovskaya, S. M.
Мета: патогенетичне обґрунтування та оцінка терапевтичної ефективності препарату «Триметабол» у комплексному лікуванні дітей із синдромом подразненого кишечнику (СПК). Пацієнти і методи. Під спостереженням перебували 61 дитина, хвора на СПК, яка знаходилась на стаціонарному лікуванні, та 25 практично здорових дітей. Для верифікації діагнозу хворим на СПК проводилось загальноприйняте лабораторно-інструментальне обстеження та визначення рівня серотоніну у сироватці крові флюорометричним методом. Діти основної групи (n=35) на фоні базисної терапії СПК отримували Триметабол. Діти другої групи (n=26) отримували загально-прийняту базисну терапію. Результати. На тлі застосування Триметаболу у дітей з СПК відбувалося достовірно швидше купірування больового, диспептичного та астеновегетативного синдромів, нормалізація випорожнень; встановлено позитивний вплив препарату на нейроендокринну регуляцію моторики кишечнику. Висновки. Результати дослідження довели доцільність включення препарату «Триметабол» у комплексну терапію СПК у дітей.