9 березня в Україні та і в багатьох інших країнах світу відзначається 210 років від дня народження Тараса Шевченка. Шевченкове слово – нетлінна й важлива сторінка духовного єства кожного українця. Воно живе й проростає в нових і нових поколіннях, як своєрідне національне Дерево Життя, яке не можна ані зрубати, ані спалити, бо воно непідвладне часу. Чи все ми знаємо про нашого «потужного маркера української ідентичності»?
Про велику світову славу Кобзаря та його непросту долю йшлося на просвітницькому заході зі здобувачами освіти другого курсу медичного факультету №1, що відбувся у центральній читальній залі університетської книгозбірні за підтримки проректора з науково-педагогічної та виховної роботи ПДМУ Валерія Похилька та участі кафедри мікробіології, вірусології та імунології.
Присутнім була презентована книжково-ілюстративна виставка «За Тарасовим пером». Майбутні лікарі гортали сторінки «Кобзаря» різних років видань, що зберігаються у фонді книгозбірні, розглядали Щоденник Шевченка 1954 року, намагалися прочитати автобіографічні рядки, написані рукою Тараса. Бездоганно декламував уривки з поеми «Катерина» професор Валерій Похилько, а своїм знанням творчості Тараса Шевченка став прикладом для присутніх студентів.
Геній Шевченка окрилює, кличе до боротьби за нашу свободу і демократію. З ним звіряємо свої помисли й прагнення, не здаємося, боремося, тримаємося!