От і дочекалися ми такої довгожданої весни-2026, а з нею і Свята Воскресіння Христового – Пасхи!
Він живий, цей світ! І одвічні в ньому людські турботи: аби дітей доглянути та в люди вивести, аби не трапилося з ними ніякого лиха, аби з хлібом і сіллю зустрічати гостей і друзів, аби ті, кому настала пора кохати – кохали й було кому зігріти, доглянути старість. Прості думки, прості бажання… Але то лише на перший погляд. Бо все, що було таким звичним і звичайним до 24 лютого 2022 року, стало часом недосяжним. Як багато ми втратили за ці чотири роки! Багато і – багатьох – найрідніших, найдорожчих, тих, кого любили. Втратили дітей.
Однак, мусимо й повинні жити! Бо поряд завжди є ті, кому потрібно допомогти, кого треба втішити. Це милосердя заповім нам Той, до кого звертаємось у хвилини відчаю й безнадії.
І хай відродиться віра в душах зневірених, хай воскресне – як воскрес Христос – країна наша! Творімо задля Воскресіння добро, відновлюймо традиції, без яких неможливе духовне пробудження! Зробімо, аби цьогорічна Пасха стала святом для наших дітей і батьків, щоб запам’яталася сріблом вербової гілки, і крашанкою, і паскою!
З Великоднем вас, дорогі наші читачі! З оновленням землі! З весною надій наших!