У лютому 2025 року Володимиру Філатову минає 150 років. Він був не тільки видатним науковцем, а й умілим лікарем-клініцистом, блискучим хірургом, обдарованим педагогом, талановитим художником, цікавим оповідачем та веселим співрозмовником. Відомо, що він багато часу приділяв написанню мемуарів. Навесні він виходив до берегової лінії Одеси в Аркадію та на Малий Фонтан, де малював етюди. Були у нього і віршовані рядки, які Володимир Петрович підписував анаграмою — «Воталіф» Наукова діяльність Філатова була його постійною та напруженою працею протягом всього життя. За весь період життя ним було написано близько 460 наукових праць та монографій. Першим великим відкриттям, зробленим Володимиром Петровичем, був метод пластики на круглому стеблі, який завоював всесвітнє визнання. Полягає цей метод у тому, що при пластичній операції створюється «стебло» зі шкіри, живий шкірний клапоть та пересаджується на ушкоджену частину тіла. Найбільшим досягненням науковця є розроблений ним новий метод лікування – тканинна терапія, яка ефективно допомагає у боротьбі з різними хворобами очей та шкірними, внутрішніми, нервовими й іншими захворюваннями.
У 1939 році Філатов був обраний дійсним членом Академії наук. Відомий офтальмолог заснував і був беззмінним керівником Науково-дослідного експериментального інституту очних хвороб і тканинної терапії на Французькому бульварі в Одесі, який ще за його життя отримав його ім'я; запропонував власні методи лікування глаукоми, трахоми, травматизму в офтальмології тощо; винайшов багато оригінальних офтальмологічних інструментів; заснував і редагував в Одесі «Офтальмологический журнал»; довгий час очолював Одеське офтальмологічне товариство.
У 1950 році румунський професор дерматовенерології Ясського університету медицини та фармації Георгіу Настасе номінував Володимира Філатова на Нобелівську премію за праці з фізіології та медицини й створення методу пересадки рогівки ока. У подальшій розробці наукових ідей та збереженні традицій його школи велику роль відіграла його учениця — академік Надія Пучківська, яка у 1956-1985 рр. очолювала інститут. Наукові роботи В. Філатова та книгу спогадів Н. Пучківської «Епоха і моє життя» маємо у фонді наукового абонемента нашої книгозбірні. Вони стали основою виставки-портрета ювіляра. Запрошуємо до перегляду!