Левко Іванович Боровиковський – український поет, байкар, перекладач, фольклорист, етнограф. Народився 22 лютого 1808 року на Полтавщині в селі Милюшках Хорольського повіту, у родині дрібного поміщика.
Дід поета, миргородець Лука Боровик, походив зі старовинного козацького роду. Він добре малював і грав на гуслях. Читати й писати Левко навчився дома. Повітове училище в м. Хоролі (1818 – 1822), Полтавська гімназія (1822 – 1826) – такі наступні етапи його навчання. У 1826 році Л. Боровиковський вступив до Харківського університету на етико-філологічний відділ філософського факультету. Особливий вплив на юнака справив український поет Петро Гулак-Артемовський, який викладав в університеті історію, польську мову і статистику, керував студентським літературним гуртком.
У студентські роки з’являються перші оригінальні твори поета: «Вестник Европы» (1828 р.) надрукував його поему-билину «Пир Владимира Великого» і баладу «Молодиця». Після закінчення університету в 1830 році «со степенью кандидата за отличие» Левко Боровиковський викладає в Курській гімназії історію та латину. Пізніше його було переведено до Новочеркаської гімназії, а потім – до Полтавської та місцевого Інституту благородних панночок. Серед його учнів був майбутній байкар Леонід Глібов. Це період плідної творчої праці Л. Боровиковського. Крім романтичних поезій, з-під його пера виходить багато байок, він працює над укладанням словника української мови, записує зразки народної творчості.
За своє творче життя поет написав понад 250 байок, 24 балади і думи, в основу яких покладені народні перекази, повір’я; підготував до друку 15 українських народних пісень і 1200 прислів’їв та приказок. Байки Боровиковського мали неабиякий успіх, їх передруковували у різних антологіях і збірниках. Чимало образних висловів із байок перейшли і в сучасний фольклор (наприклад: «Голодний Клим озвавсь баса: «Найлучча птиця — ковбаса!», «Хто сам собі дає зарік — пропащий чоловік»). Помер поет 26 грудня 1889 року. Місцем вічного спочинку стали рідні Милюшки.
До 220-річчя видатного земляка на науковому абонементі бібліотеки ПДМУ організовано виставку-портрет. Запрошуємо!