Вишита сорочка – один із найдревніших українських атрибутів та найсильніший оберіг від усього лихого, що може статися в людському житті. Вона – символ краси та міцного здоров’я, а також щасливої долі, родинної пам’яті, вірності та любові у сім’ї. Нитки, тканина, орнаменти сорочки мають магічні та лікувальні властивості. Про унікальність і неповторність української вишитої сорочки (лляної, конопляної, кропив’яної, шовкової) йшлося на етнозаході «Старовинна полтавська сорочка – перлина духовності жінки», який відбувся 1 травня у центральній читальній залі бібліотеки ПДМУ за участі відомої етнографині, майстрині, збирачки та дослідниці народного одягу, зокрема полтавської старовинної жіночої вишитої сорочки, – Тетяни Горині, яка презентувала університетській спільноті старовинні сорочки із власної колекції.
З вітальним словом виступив проректор з науково-педагогічної та виховної роботи, професор Валерій Похилько. До заходу долучилися викладачі кафедри українознавства та гуманітарної підготовки на чолі із завідувачкою кафедри Тетяною Лещенко, а також здобувачі освіти медичного факультету №2 (педіатричні групи) та фахового медико-фармацевтичного коледжу ПДМУ.
Ми всі любимо нашу українську вишиту сорочку, із гордістю одягаємо її на свята і не тільки, але нині люди не вельми вміють трактувати символи вишиванок, задля комерції на полотні вишивають будь-що. Хоча перші вишиванки за повір’ями оберігали їх власників від зла. Для кожної життєвої ситуації була особлива вишиванка. Варто лише пригадати забуті знання наших пращурів! Зараз вишиванка переживає відродження, адже українці згуртувалися так, як ніколи, з любов’ю підтримуючи власні традиції. Усвідомлення такої історичної спадщини вражає та захоплює і спонукає з особливою повагою ставитись до сорочки, яку не можливо вважати просто одягом.