17 червня відзначається 175-річчя від дня народження Олени Пчілки (1849-1930) – української поетеси, прозаїка, драматурга, перекладача, літературного критика.
Олена Пчілка – це творчий псевдонім Ольги Петрівни Косач, аристократки з міста Гадяч, що на Полтавщині, рідної сестри професора Михайла Драгоманова і дружини впливового юриста, статського радника Петра Косача, мами шістьох дітей. Її поважали за публіцистику і перекладацький фах: вона адаптувала світову класику – від Овідія до Гюго, написала чимало літературно-критичних статей про Старицького, Гребінку, Лисенка.
Письменниця була закохана в етнографію: записувала пісні, обряди, народні звичаї. Першою впорядкувала і видала книжку про особливості і види наших розписів; запровадила моду на вишиванки серед тогочасних жінок. Сміливо змінювала ошатні аристократичні сукні і пишні зачіски на народний український стрій з косою та вінком.
Ольга Косач – перша жінка – борець за українську мову. Всіма силами протистояла русифікації – навіть дітей не віддала до російськомовних шкіл, навчаючи їх вдома. «Діти – се наш дорогий скарб, се наша надія, се – молода Україна», – неодноразово повторювала Олена Пчілка. Вона була єдиною жінкою, яка домагалася скасування заборони друкувати книжки і викладати в школах українською.
В особі поетеси поєднувалося ціле суцвіття талантів – педагога, прозаїка, поета, драматурга, перекладача, ученого, громадського діяча. А ще ця феноменальна жінка була блискучим журналістом та видавцем.